вівторок, 8 грудня 2015 р.

Звіт про виконану роботу впродовж 2015 року
старшого наукового співробітника 
науково-експозиційного відділу І та старшого наукового співробітника науково-методичного відділу
Харківського історичного музею імені Сумцова
Щербань Олени Василівни
1. Впродовж року сумлінно працювала згідно плану відділу, своєчасно виконуючи всі планові завдання та доручення завідуючої.
2. За музейними матеріалами займалася розробкою тем «Етнограф Микола Сумцов», «Слобожанські глиняні вироби в традиційній культурі харчування», фарфоро-фаянсові вироби в музейних екаспозиціях, харківські коци, Григорій Сковорода, Григорій Квітка-Основ’яненко, харків’яни і місто Харків ХІХ століття, харківські дворянські роди, село і місто ХVІІ-ХІХ століття, народні промисли і ремесла, видатні козацькі ватажки, козацькі гетьмани, видатні викладачі і випускники Харківського університету.
3. З метою популяризації музейної роботи та забезпечуючи інформаційну підтримку музейних експозицій взяла участь у наукових конференціях та семінарах із доповідями:
1. Всеукраїнській науковій конференції «Музей у глобальному світі: інновації та збереження традицій», присвячена 95-річчю з часу заснування Харківського історичного музею (в рамках ХХІ Сумцовських читань17 квітня 2015 р. Харків) «Глиняний посуд через призму наукових студій М.Ф.Сумцова».
2. «Город и горожане в перспективе этнологических исследований: Праздники и досуг» Кonferencijoje „Miestas ir miestiečiai etnologų tyrimų perspektyvoje: Šventės ir laisvalaikis“ 2015 m. lapkričio 5–6 d. Lietuvos istorijos institute (4-6 ноября 2015 г., Литва, Вильнюс) «Трансформации культуры старого Харькова ХVІІІ – ХІХ веков».
3. ХV Міжнародній науково-практичній конференції молодих учених і студентів «Політ. Сучасні проблеми науки» (8-9 квітня 2015 р. Київ) «Забута нами Україна».
4. Міжнародній науковій конференції «Дев’ятнадцяті слобожанські читання» (20-24 квітня 2015 р. Харків) «Унікальний слобожанський глиняний виріб». 
5. V Зарембівських всеукраїнських читаннях «Українське пам’яткознавство: сучасні проблеми та тенденції» (15 квітня 2015 р., Київ) «Обрядовий глиняний посуд як об’єкт музейної експозиції».

6. Науково-практичній конференції «Українське козацтво в етнокультурному просторі Наддніпрянської України» (5-7 червня 2015 року, Дніпродзержинськ) «Бароко в гончарській культурі Лівобережної України».
7. Жовківських читаннях, Жовква, серпень 2015 р. «Проблеми експонування обрядового глиняного посуду в сучасній музейній практиці».
8. Науковому семінарі із народознавчих студій «Гончарство Слобожанщини» «Глиняний посуд у побутовій та обрядовій культурі слобожан ХІХ – початку ХХ століття» (9 листопада 2015 р.).
9. ІV Международной научно-практической конференции «Традиции и современное состояние культуры и искусства» (19-20 листопада, 2015 р., Минск) «Глиняная посуда как элемент традиционной культуры питания украинцев: постановка проблеммы».





10. Національний конгрес українських керамологів «Українська керамологія в контексті викликів ХХІ століття» (22–26 вересня 2015 року, Опішня, Полтавщина) «Глиняний посуд у традиційній культурі харчування українців Наддніпрянщини ХІХ-ХХ століть: етнологічний аспект».


11. Всеукраїнській науково-практичній конференції «Слобожанський гуманітарій – 2015» (27 листопада 2015 р.) «Традиційне слобожанське весілля: забуті атрибути».


12. ХХІ Науковій конференції «Старожитності Вишгородщини» (травень 2015 р.) «Наукова концепція експонування кераміки в стаціонарних виставках Харківського історичного музею».


13. Науково-практичній конференції «Народні художні промисли України: історія, сьогодення, перспективи» (20 листопада 2015 р., Київ, ДМУНДМ) «Діяльність Полтавського губернського земства щодо підтримки опішнянського гончарного промислу (1894–1919)».


14. Международной конференции «Музей XXI века. Новые образовательные стратеги» (25-28 ноября 2015) т«Проблемы и перспективы современной этнографической экспозиции».


15. Двадцятій Міжнародній науковій конференції «Могилянські читання», Національний Києво-Печерський історико-культурний заповідник, Київ, 3-4 грудня 2015 року, «Новітній проект ХІМу «Музейне сподвижництво Миколи Федоровича Сумцова: наслідуємо і продовжуємо»».


16. П’ятій Міжнародній науково-практичній конференція «Етнічна культура в глобалізованому світі» // «Глиняна посудина особливого ґатунку – весільні «рюмки-трійчатки»».


4. Здійснювала розробку тематичних структур, тематико-експозиційний планів.


Взяла безпосередню участь у реекспозиції стаціонарної експозиції «Наш край ІХ – ХVІІІ століття» (9 лютого 2015 р.);


тимчасових виставок: «Невмирущий спадок Кобзаря» (до 175 – річчя видання першого «Кобзаря» Т.Г. Шевченка)» (березень 2015), «Музейне сподвижництво М.Ф.Сумцова» (квітень 2015).


5. Підготувала наукові концепцї та методичні рекомендації до пересувної виставки «Подорож минулим. Наш край ІХ-ХVІІІ століття» (21-22 січня 2015 року);


«Невмирущий спадок Кобзаря» (до 175 – річчя видання першого «Кобзаря» Т.Г. Шевченка)» (8 березня 2015 р.).


до тимчасової виставки «Музейне сподвижництво Миколи Федоровича Сумцова: наслідуємо і продовжуємо» (7 квітня 2015 р.).


6. Надала науково-методичну допомогу музею Сахновщинського районного історико-краєзнавчого музею. Здійснила атрибуцію глиняного виробу (вересень 2015 р.).


Науково-практичну допомогу Національному музеєві «Меморіал жертв Голодомору» Київ, 27 листопада 2015 р. (надавала наукові консультації, спекла коровай і паляницю).


7. Вивчала нормативні документи, що регулюють музейну справу в Україні. Ознайомлення із чинним законодавством у галузі культури, нормативними і керівними матеріалами з питань музейної роботи (вересень-жовтень 2015 р.).


8. Розробила, організувала і провела цикл історико-етнографічних лекцій-практикумів у рамках проекту «Музейне сподвижництво Миколи Федоровича Сумцова: наслідуємо і продовжуємо» (12 лекцій).


Авторкою було запропоновано наступний темарій інтерактивних лекцій-практикумів, розрахованих для різновікової аудиторії з демонстрацією слайдів, фото, відео, натурних експонатів з фондової колекції музею:


Січень – «Академік Микола Сумцов: етнографічна, наукова та музейна діяльність» (лекція із демонстрацією фото, презентацією наукової літератури).


Лютий – «Народна іграшка у фондовій колекції Харківського історичного музею» (лекція з демонстрацією фото-відео матеріалів, майстер-клас із виготовлення тканинної ляльки-мотанки);


Березень – «Традиції слобожанського тістотворення: обрядові і повсякденні вироби з тіста» (лекція з демонстрацією фото-відео матеріалів, майстер-клас із виготовлення традиційних весняних жайворонків із тіста);


Квітень – Майстер-клас із виготовлення тканинної Ляльки-мотанки (лекція з демонстрацією фото, натурних експонатів, майстер-клас із виготовлення тканинної ляльки-мотанки);


Травень – «Глиняний посуд у традиційній культурі харчування слобожан ХІХ-ХХ століття» (демонстрація унікального захоплюючого фото ряду із зображенням розмаїтих посудних форм, а також натурних експонатів глиняного посуду, що зберігається у фондах Харківського історичного музею);


Червень – «Прядіння і ткацтво у традиційній культурі Слобідської України» (Захід присвячено тонкощам народної техніки і технології ручного виробництва ниток із волокон рослинного та тваринного походження і полотна з цих ниток. В процесі виготовлення нитки з (підготовленого!) прядива з допомогою веретена, Ви зможете не тільки уявити себе прялями, але й скласти уявлення про те, наскільки це була довга і складна процедура. Пропонується ознайомитися з поетапним процесом «народження» нитки і виготовлення полотна від початку висівання льону і конопляного насіння до отримання вибіленого сувою; із особливостями народної термінології стосовно прядіння і ткацтва, зокрема ви матиме нагоду дізнатися що таке «матірка» і «костриця», як «тіпали», «м’яли», «скубли», для чого призначена «терлиця», а для чого «шохтина», навіщо в ткацькому станку «човник». Також зможете побачити відмінності льняного полотно від конопляного та дізнатися про їх цілющі властивості згідно народних уявлень.);


Липень – «Традиційні страви і напитки слобожанські» (Захід присвячений тонкощам слобожанської народної кулінарії, що завжди славилася своєю різноманітністю та щедрістю рецептури приготування, й мала свої особливості, спричинені близьким сусідством із росіянами. Поговоримо про технологію приготування страв, якими живилися предки наші: лемішка, зубці, кваша, тетеря, путря, заварювана каша, дивені, вергуни…. Згадаємо і про смачно описані слобожанські народні страви та напитки у творах видатного харківського літератора Григорія Квітки-Основ’яненка. А ще відвідувачам заходу буде запропоновано ексклюзивний майстер-клас із приготування забутої (але смачної і дуже поживної!) ритуальної страви, яку готували і подавали під час хрестин та весілля, а також дегустацію цієї незвичайної страви! Що це за поживка, дізнаєтеся безпосередньо під час заходу).


Серпень – «Провідний знавець козацької доби – Дмитро Іванович Яворницький» (Окрім біографічних моментів обговоримо фанатичне захоплення старожитностями козацької доби відомого українського історика, археолога, етнографа, фольклориста, лексикографа, письменника, дослідника історії українського козацтва, дійсного члена НТШ (1914) і ВУАН (1929), нашого земляка – Дмитра Івановича Яворницького. Серед вчителів та наставників Дмитра Івановича згадаємо Миколу Костомарова, якого дослідник вважав «левом у науці». Обговорили вплив і допомогу численних друзів дослідника, серед яких Ілля Рєпін, Сергій Васильківський, Микола Самокиш, Яків Новицький, Лев Толстой.... Розглянемо чималий науковий доробок Дмитра Івановича. Процитуємо фрагменти книг вченого «Запорожье в остатках старины и преданиях народа» (1888), «По следам запорожцев» (1898). Переглянемо фрагменти акварелей та коментарів до них із відомого альбому «З української старовини» (1900 р.), створеного в творчому тандемі художників Сергія Васильківського та Миколи Самокиша, а також історика Дмитра Яворницького, який зазначив: «Благороднее родных сюжетов быть не может в искусстве». Повідаємо також про таємниці шаблі останнього кошового отамана Задунайської Січі Осипа Гладкого, віднайденої Дмитром Яворницьким);


Вересень – «Весільний обряд слобожан» (етноДійство в особах)» (Зіграємо ВЕСІЛЛЯ в особах! А також обговоримо традиційну символіку давнього весілля: рушника, одягу, пісні, короваю, гільця… Зануримося в автентику і сутність слобожанського весілля, взявши участь в імпровізованому «весіллі» в особах: Молодий і Молода, свашка, свестя, світилка, бояри, дружечки, свати, коровайниці.


Відомий етнограф Микола Федорович Сумцов у підрозділі «Брак» праці «Этнографический очерк Харьковской губернии» 1918 р. зазначив: Весілля – найурочистіший і веселий обряд в житті, це ряд живих драматичних сцен із жартами, прибутками, піснями і обрядами, цілком і повністю розрахований на те, щоб зумовити і завбачити Молодим щасливе життя, врожай хліба, хороших добрих дітей і спокійну тиху старість. Саме з такими побажаннями обсипають Молодих зерном, саджають на кожух навиворіт, бризкають вином в стелю, саджають Молодій на коліна хлопчика, урочисто печуть весільний хліб з прикрасами, що в данину означало жертвоприношення Сонцю);


Жовтень – «Ой не ходи, Грицю, та й на вечорниці, бо на вечорницях - дівки-чарівниці» (присвячений тонкощам слобожанських традиційних ВЕЧОРНИЦЬ, ДОСВІТОК та БРАТСТВ. Під час імпровізованих вечорниць обговоримо правила та особливості їх проведення. Пограємо в народні ігри, поспіваємо народних пісень, послухаємо небилиці. Згадаємо і про традиції дівочих ворожінь на Долю. А ще відвідувачам заходу буде запропоновано ексклюзивний майстер-клас із приготування вареників-пирхунів!);


Листопад – «Мій милий КОРОВАЮ, я тебе убираю, у віновії квіти, щоб любилися діти» (Не приховую, що часто, окрім польових етнографічних експедицій, беру майстер-класи у народних майстринь, зокрема із виготовлення короваїв. Це – МИСТЕЦТВО!! Але тяжке, фізично виснажливе (тісто місити-вимішувати — не в люстерко дивитися) і водночас ЖИТТЄДАЙНЕ!! Отож, вчуся, вчуся, вчуся.... Що навчилася – ділюся. ЗАПРОШУЮ на ЕКСКЛЮЗИВНИЙ творчий майстер-клас із виготовлення традиційних прикрас на весільний КОРОВАЙ, ЛЕЖЕНЬ, ДИВЕНЬ, МЕДЯНИКИ, ШИШКИ... Все відбуватиметься у супроводі слобожанських народних коровайно-весільних пісень!!! А ще відвідувачі заходу отримають унікальну нагоду записати РЕЦЕПТ і технологію приготування весільного КОРОВАЮ. Запрошую у КОРОВАЙНИЦІ!!! Чекаю у вишиваночках, хусточках і фартушках. Без вікових і статевих обмежень!!!);


Грудень – «Від Миколая до Колодія або традиції святкування зимових СВЯТ у Слобожанщині» (Окрім цікавої інтерактивної лекції-діалогу про зимові свята та обряди слобожанські, приготуємо традиційне печиво – «миколайчики». А також пригадаємо-складемо традиційне новорічне та різдвяне меню, пощедруємо та поколядуємо, інсценізуємо вертепне дійство. А ще на Вас чекає майстер-клас із виготовлення різдвяного ДІДУХА, а ще – гречані млинці і ….. колодка!).


У результаті, окрім популяризації традиційної культури Слобожанщини ми отримали дванадцять проведених заходів. Утворилася група зацікавлених осіб, що нині слідкують за нашим заходами. Було записано три радіопередачі на обласному харківському радіомовленні, а також наповнено новою інформацією музейний сайт.


9. Підготувала тексти екскурсій та поповнила портфель екскурсовода на теми:


«Харків і харків’яни ХІХ століття» (екскурсію здала 10 грудня 2014 р.),


«Україна козацька: кінець ХV – перша половина ХVІІІ. Прапор гетьмана Івана Мазепи» (здала екскурсію 14 травня 2015 р.),


«Наш край ІХ-ХVІІІ століття».


10. Підготувала тексти публічних лекцій на теми і провела їх:


«Академік Микола Сумцов: етнографічна, наукова та музейна діяльність» (11 січня 2015 р.);


«Романтизм балад і влучна сатира байок Петра Петровича Гулака-Артемовського» (27 січня 2015 року);


«Провідний знавець козацької доби – Дмитро Іванович Яворницький» (14 лютого 2015 р.).


«Харківський театр у ХІХ столітті» (з нагоди 160-річчя від дня народження М.М. Синельникова (1855-1939)).


11. Організувала і провела музейні виїзні заходи для школярів:


«Шевченковий «Кобзар»» (12 лютого 2015 року)


«Місто і Село ХVІІІ – ХІХ століть» (5 лютого 2015 року, 19 школа).


Майстер-клас для школярів школи №50 (8 квітня 2015 року)


Мастер-клас для відпочиваючих дітей у літньому таборі «Лісний» (9 липня 2015 року).


12. Впродовж року активно готувала матеріали на музейний сайт, блог про проведені заходи, а також анонси до них (близько 100 публікацій).


13. Вела групу в соцмережі Фейсбук «Історико-етнографічні лекції в Харківському історичному музеї», наповнюючи її інформацією стосовно музейних заходів (понад 300 публікацій).


14. Здійснювала наукове комплектування фондів, збір експонатів, а також їх науковий опис, з урахуванням специфіки роботи відділу.


15. Провела 85 екскурсій.


16. Брала участь в музейних заходах, організаціях і проведенні виставок.


17. Доповнила картотеку експонатного ряду на експозицію «Наш край», описавши 26 карток – 18 червня 2015 року.


18. Взяла участь у організації і проведенні обласного музейного семінару (8-9 вересня 2015 р.).


19. Підвищувала свій фаховий рівень, опрацьовуючи літературу, відвідуючи інші музеї, вузи, бібліотеки, архіви, фондові колекції музеїв України та світу, беручи участь у конференціях, семінарах міжнародного та всеукраїнського рівнів, зокрема Міжнародній науково-практичній конференції «Культ чи культура? Ціннісні зміни у суспільній свідомості і соціокультурна місія музеїв», Харків, 16-17 жовтня 2015 р.


20. В рамках обласного виїзного семінару керівників народознавчих гуртків та фольклорних колективів "Традиції українського весілля", організований КЗ “Харківська обласна станція юних туристів” Харківської обласної ради було підгтовлено і проведено інтерактивну лекцію-практикум "Українське весілля: історія і сучасність", в якій були задіяні усі учасники семінару (18 листопада 2015 року).


21. Здійснила опис 7 музейних експонатів.


22. Наукові публікації 2015 року:


Щербань О.В. Народна «магія» у виготовленні та побутовому використанні глиняного посуду Наддніпрянщини (кінець ХІХ – перша половина ХХ століття) // Народознавчі зошити. – 2015. – №.1 (121). – С. 195-205.


Щербань Е.В. Глиняная посуда как элемент традиционной культуры питания украинцев: постановка проблемы // Материалы I Международного симпозиума «Традиционная культура в современном мире. История еды и традиции питания народов мира» 30 октября – 1 ноября 2014 г. – Москва: МГУ им. М.В.Ломоносова, 2015.


Щербань О.В. Забута нами Україна // Політ. Сучасні проблеми науки. Гуманітарні науки: тези доповідей ХV Міжнародної науково-практичної конференції молодих учених і студентів, м. Київ, 8-9 квітня 2015 р., Національний авіаційний університет / редкол. М.С. Кулик та ін. – К.: НАУ, 2015. – С.336-337.


Щербань О. Борщик у глиняному горщику-2014 // Дім, сад, город. – 2015. - №4. – С.


Щербань А., Щербань О. Форми та призначення українського глиняного посуду другої половини ХІХ – першої третини ХХ століття // Народознавчі зошити. – №2 (122). – 2015. – С.435-444.


Щербань Олена. Глиняний посуд Наддніпрянщини, як складова традиційної культури харчування українців // Польща збірник «Нові дослідження української культури».


Shcherban Olena. Transformation of the old culture of Kharkov XVIII - XIX centuries / Olena Schcerban // Town and its Inhabitants in the Perspective of Ethnological Research: Festivals and Leisure Time. 5th and 6th November, 2015 Kražių st. 5, Vilnius. Abstracts.


23. Виступила з повідомленнями:


«Традиційна тканинна лялька-мотанка: дитяча іграшка чи прикраса інтер’єру?» (Харківський державний педагогічний університет імені Г.С.Сковороди, Харків, 15 вересня 2015 р.),


«Традиційний харківський коц» (круглий стіл «Харківський коц як нематеріальна спадщина України», Харків, 17 жовтня 2015 р.),


«Вишиванка дитячими руками» (відкриття виставки рукотворів Богодухівського дитячого будинку-інтернату, Харків, 6 листопада 2015 р.).






24 листопада 2015 року.














Немає коментарів:

Дописати коментар