понеділок, 23 лютого 2015 р.

http://mamajeva-sloboda.ua/news.php?id=705

Козацька Масляна, або ж Колодій на «Мамаєвій Слободі»

Тиждень перед Великим постом на козацьких землях України називався «бабським тижнем», або ж Масляною, Масляницею, Масницею, Сиропустом, але найпоширенішою назвою цього свята було Колодій. Впродовж семи днів святкування Колодія (Масляної), починаючи з понеділка, господиням годилося щодня готувати макітру вареників з сиром, щедро присмачуючи їх вершками, маслом чи сметаною. Вареник із сиром на Масляну (Колодій) в козацьких землях України був головною ритуальною стравою на відміну від земель Московії (Росії), де головною стравою на Масляну були «Бліни». Не дарма ж наші прадіди Запорозькі козаки, кепкуючи над москалями, казали, що на Масляну «… і турки вареники їдять!». А про нас, православних християн, і мови не може бути!
Історична довідка:
Ось як описує зрозумілими для росіян термінами свято Масляної (Колодія) на українських землях, ще у далекому 1850 році, себто 165 роки тому, видатний український етнограф та громадський діяч М.Маркевич в газеті «ПЕТЕРБУРЖСКИЕ ВЕДОМОСТИ»: «В конце февраля приходит Масляница; женщины волочат колодку, т.е. идут по домам и привязывают парубкам и дивкам небольшую колодку к ноге, в наказание за то, что не вступили в брак в прошлый Мясоед. Эту колодку можна снять не иначе как за некоторый выкуп; на собраные деньги пируют и вместо блинов московских подают вареники со сметаною; на маслянице это главное блюдо».
В народі побутувало прислів`я: «Чекайте вареники, прийде і нас вас Масниця»!
Крім вареників із сиром наші прабабусі в «бабський тиждень» готували сирники, сирні баби, баби до вершків і ряжанки, смажили налисники з сиром, варили локшину і галушки на молоці, а також робили багато ряжанки, колотухи, розтирачки, молочної каші з гречкою, молочний кисіль ну і безліч інших молочних страв які ще могли вигадати вправні українські молодиці.
На Колодій (Масницю) прагнули наїстися «про запас» на цілих сім довгих тижнів весняного Великого посту. Однак Колодій, або ж Масляна у козаків це був період не тільки для того, аби наїстись «про запас» усілякої всячини з молочних продуктів, але й час коли парубки шукали собі пару, тобто вибирали собі наречених. Адже впродовж Великого посту не можна було не тільки їсти м`ясні та молочні страви, але й заборонялось навіть близько підходити до дівчат. Саме в цей період неодруженим прив`язували до ноги дерев`яну «колодку», від того і пішла назва «Колодій». «Колодку» неодруженим парубкам та дівкам мали право прив`язувати лише одружені молодиці. Це вони з жартами робили впродовж всього «бабського тижня».

Тож продовж тижня, починаючи з понеділка, заздалегідь домовившись, жінки збиралися в шинку – «щоб поколодкувати», після цього, замовивши наливки, виголошували здравиці (тости) і вітали одина одну. Все це носило жартівливий характер. Дорослих чоловіків та жінок «карали» за те, що не одружили у цьому році своїх дітей, прив’язавши колодку до лівої ноги, а дівчатам та хлопцям на ліву руку або до пояса...

Жіноцтво робило складчину із принесеного сиру, вареників, масла, яєць і горілки. Кожному чоловіку чи парубку, хто на ту пору заходив до шинку, молодиці чіпляли колодку, заздалегідь заготовлену напередодні, за що він мав відкупитися поставивши могорич медовухою чи горілкою та потанцювати з ними…

На Наддніпрянській Україні кожен день святкування Колодія, тобто Масляної, мав свої «іменні наклички».

В понеділок «колодка народилася»,
у вівторок «хрестилася»,
середа – «похрестини»,
в четвер – «помирала»,
в п’ятницю її «хоронили»,
а в суботу «оплакували».
В неділю, останній день Масляної, молодь «волочить колодку»! Співи, музики, танці тяглися аж до опівночі. Почастувавшись, гурт співав: «Чому мені горілочки не пити, коли в мене хорошії діти…».

Охочі зможуть заздалегідь забронювати собі столик у «Шинку – коса над чаркою», або одну із хат на «Мамаєвій Слободі» за тел.. 066-091-12-79; 044-361-98-48
Початок заходів як 21 так і 22 лютого 2015 року о 12-00. О 15-00 як в суботу так і в неділю початок змагань Українські вареники проти російських "блінов"!
У нас в козацькому селищі «Мамаєва Слобода» все буде точнісінько так, як у 1850 році в газеті «Петербуржские ведомости» описав для росіян етнограф М.Маркевич. Велетенський стовп із подарунками для найспритніших, ярмарок народних майстрів, багато вареників із сиром, гурти жартівливих дівчат, троїсті музики та козаки верхи на конях та запряжених кіньми санях допоможуть Вам відчути колоритну атмосферу козацької Наддніпрянщини.
Ласкаво запрошуємо Вас в «Мамаєву Слободу» на козацький Колодій, або ж свято українського вареника з сиром, як головної страви на Масляну!


Немає коментарів:

Дописати коментар