Програма теоретично-практичного КУРСУ- самопізнання
«ЕтноТАЄМНИЦІ українського ЖІНОЦТВА»
Куратор – етнолог, етнограф, історик, керамолог, краєзнавець, Майстер
із виготовлення української традиційної ляльки-мотанки, обрядової ляльки з
тіста, колекціонер та популяризатор творів українського традиційного мистецтва
та народного побуту, викладач вищої категорії, кандидат історичних наук, Олена-Олімпіада Щербань (066 18 45
061).
Теоретично-практичний КУРС-самопізнання розрахований для ВСІХ БАЖАЮЧИХ, без вікових і статевих обмежень.
У програму включено
теоретичні і практичні заняття, тривалістю одна-дві години (якщо нам разом буде
цікаво, час тривалості заняття продовжимо).
Передбачено Творчі практикуми на теми:
1) Українська ЖІНКА – ХТО вона?
ВПЛИВ, РОЛЬ, правічна МУДРІСТЬ української ЖІНКИ,
Її місце в Часі, Просторі, Історії.
Символіка і символізм ЖІНОЧИХ образів в
українському народному мистецтві, зокрема в лялькарстві.
ЩО повинна пригадати з глибини віків сучасна
УКРАЇНКА, аби ПОВНОЦІННО ЖИТИ в умовах новітнього часу.
2)
Правічна
українська ЛЯЛЬКА-ОБЕРІГ. Актуальність ЇЇ для сьогодення.
Лялька-мотанка – справжнє мистецтво іграшки і не тільки…. Впродовж тисячоліть людство,
наслідуючи Творця, окрім виготовлення з інших матеріалів (глини, тіста, соломи,
лози, дерева, вовни, трави, сиру….) творить ляльки з тканини за своїм образом
та подобою. Народна лялька-мотанка без перебільшення є унікальним явищем традиційної
культури українців. Вона своєрідно-оригінальна за способом виготовлення,
складно-проста за декоративною палітрою і така ТЕПЛА… Оскільки народна Лялька з
тканини була невід’ємною частиною селянського побутового середовища,
пов’язаного з хліборобською працею та домашнім вогнищем, вона і в прадавні
часи, і сьогодні є символом родючості, материнства та своєрідним оберегом.
Превалювання жіночих зображень над чоловічими можна пояснити тим, що з жіночим
образом з давніх часів асоціювалися уявлення про богиню родючості, праматір,
берегиню домашнього вогнища та захисницю.
Чи доводилося Вам коли-небудь робити ляльки
власноруч? Серед розмаїття сучасних ляльок народні ляльки з тканини (перш за
все ляльки-мотанки) є особливим видом. Особливим насамперед тому, що зробити її
дуже просто, кожен може змотати собі Лялечку, використовуючи при цьому свої
працьовиті пальчики, тканину та нитки…. Спробую поетапно розповісти-показати
абсолютно не приховуючи ніякісіньких секретів ЯК Я МОТАЮ СВОЮ ЛЯЛЮ-МОТАНКУ. Для
роботи-забави потрібні:
1) гарний, спокійний настрій;
2) шматок (приблизно 20×20 см) приємної на дотик
тканини будь-якого кольору, краще ситець вітчизняного виробництва;
3) нитки, краще муліне, дві котушки будь-якого
кольору;
4) два шматки (приблизно 25×10 см) тканини, краще
щільнішої за ситець фактури;
5) шматок тканини, щоб вирізати з нього хустинку
для Лялі;
6) ножиці.
3)
Лялька, яку можна
з’їсти. Способи і правила приготування. Змістове навантаження та семантика.
Енергетика та закодовані гаразди стародавніх ласощів. Українські народні ляльки виготовляли з різноманітних матеріалів: глини,
тканини, дерева, соломи, рогози, лози, кукурудзяних пелюсток, сиру, паперу….. а також тіста. Страви з тіста займають
чи не одне з перших місць в українській кулінарії. Не дивно, що «хлібний» народ
виготовляв із цього пластичного та легкого в приготуванні матеріалу
різноманітні фігурки. Дослідники української народної іграшки переважно не
згадують про ляльки з
тіста, очевидно, вважаючи їх обрядовим печивом. На підставі зафіксованих мною етнографічних
матеріалів в Полтавській, Закарпатській областях та Львові, які свідчать про
те, що пряничні фігурки у вигляді жінки в народному середовищі називали
«панянки», «кукли», «баришні» дозволю собі в даній доповіді величати їх ЛЯЛЬКАМИ.
4)
Магія етнічного ВЕСІЛЛЯ. Сімейний побут, роль
ЖІНКИ-БЕРЕГИНІ РОДУ в ньому.
Як склався у людини шлюб, так і піде все її життя. Народна мудрість. Заміж йти – треба знати, що нема ні вислуг, ні відставки,
оженитися – не дощову годину пересидіти. Тому,
перш ніж одружитися, потрібно роздивитися. Се не на рік, а на цілий вік… Народна
мудрість Українська весільна народна драма – не лише
барвистий, складний, зітканий з різних, часто полярних емоцій обряд, але й наповнений
магічною символікою багатогранний ритуал, невідступне слідування якому
пророчило щасливе Життя
новоствореного подружжя і всього роду. Відбуваючись за подібним сценарієм у різних
населених пунктах України, весільний обряд все ж таки має значну кількість
локальних особливостей. І нині ще майже в кожному селі можна записати унікальні
відомості про цю важливу обрядодію у житті кожної родини. ВЕСІЛЛЯ з давніх-давен грали пишно та гучно, дотримуючись
традицій, що не одне століття складалися пращурами. Прикметно, що навіть у
селах одного району, розташованих по-сусідству, весільний обряд відбувався по
«сценаріях», які різнилися один від одного. СЕКРЕТИ ЩАСЛИВОГО подружнього життя складалися не лише на
Весіллі, але й задовго до нього…Смисл ВЕСІЛЬНОГО КОРОВАЮ, РУШНИКА, КВІТКИ МОЛОДОЇ…ФУНКЦІЇ батьків на ВЕСІЛЛІ…
5)
Різдвяна атрибутика: ДІДУХ, вертепне дійство, ПРАВИЛА
приготування святочних страв та напоїв.
Символ РОДУ – виготовлений власноруч Різдвяний ДІДУХ з житньої, пшеничної
та ячної соломи – прадавній український оберіг ЩАСЛИВОГО майбутнього року, здоров’я
і достатку всієї РОДИНИ…..
Вертеп, або святкуємо Різдво незабутньо!!
Святочна БАГАТА КУТЯ. Як готувалися наші прабабусі до Святвечері та
Різдвяного обіду?
6)
Смакує по-українськи, або ЯК уміли чарувати вареничками
наші прапрапра? Яким чином національний харчовий раціон та особливості
національної кухні вплинули на формування нашого ХАРАТЕРУ та КУЛЬТУРИ? Харчові забобони і табу українців.
«А хліб такий, як пух та дух, як пуховочка»…. Секрети пухких вареничків,
крученичків, пундиків….
Їжа – один із факторів, що забезпечує функціонування живого
організму як біологічної одиниці, – займає
одне з центральних місць, зберігає профанно-сакральну єдність, яка дає
можливість осягнути повноту народних уявлень про своє місце в системі інших
культур і місце інших культур порівняно з власною.\
Страви і напої відіграють одне з важливих місць в житті
не лише окремого індивіда, але й держав та народів. Питання народного
продовольства захоплюють практичні сторони життя і не можуть бути ігноровані ні
суспільними ні державними діячами.
Елементи матеріальної культури українців, які належать до сфери
традиційного харчування, в тому числі посуд та начиння, необхідні для
приготування, подачі до столу, споживання, зберігання, транспортування їжі, є
одними із найбільш стійких у часовому контексті. Використовуваний набір
посуду посідає важливе місце в традиційній культурі українців, втілює етнічні
особливості, яскраво відбиває естетичні смаки, рівень та етапи культурного
розвитку. Він є однією з тих особливих форм матеріального буття, що до
певної міри, хоч і з різним рівнем інтенсивності, визначає своєрідність у тому
числі і духовної культури етносу. Глиняний посуд – вагома складова традиційної
народної культури, в якій упродовж багатьох століть український етнос демонстрував
високий мистецький талант і утверджував культурні надбання…
Пропонованим темарієм не вичерпується коло наших з Вами зацікавлень та
інтересів.
Немає коментарів:
Дописати коментар