Як ми по медок-солодок до опішнянських бджілочок ходили
Літо!! Сонце!! Класно!! Відпустка!! Можна дозволити собі навіть майстер-клас із "добування" медку. Зібралася нас групка невеличка (і дорослі і діти), і на чолі з відомим опішнянським бджолярем, який гостинно запросив нас відвідати його пасіку, подалися поспостерігати за процесом викачування меду. ЦІКАВО!!! ЗАХОПЛЮЮЧЕ!!! ВРАЖАЮЧЕ!!! АНТИДЕПРЕСАНТНО!! АДРЕНАЛІННО!! Трохи лячно правда: воно, бджола мала, а кусається... Звісно, ж ми всі отримали первинний і основний інструктажі з техніки безпеки і правил поводження себе на пасіці, одягли відповідний одяг і ... до вуликів... Бджоляр показував, багато розказував, пояснював, і звісно ж, пригостив медом, який наносили його трудівниці. З власного (а мій дідусь, Василь Семенович, був теж бджолярем, прожив 87 років), тепер вже справжнього досвіду відвідин пасіки, рекомендую "товаришувати", хоча б у ролі стороннього спостерігача, із бджілками. Далі фотограменти.
"обмундирувалися"
"кадило" бджоляра
ящик для рамок, служить понад 30 років, хизувався бджоляр
медок у вулику
медогонка
так живе сімейство бджілок
я й тут покрасуюся
зараз буде "вощина", теж солодка, бо з медом
Олена, как интересно! И такие фотографии информативные! Даже не очень страшно)))) так-то я пчел боюсь))) а почитала статью, посмотрела фотографии - и так мне жаль стало, что мы не успели посетить у вас все мастер-классы))) есть над чем работать в будещем)) Вдохновения!
ВідповістиВидалити