четверг, 27 октября 2011 г.

«Фарфор-фаянс Украины ХХ-го столетия» – книга о людях для людей.../ "Porcelain-faience Ukraine twentieth century" - a book about people to people ...

Елена Жерновая. Несколько слов о книге Ольги Школьной «Фарфор-фаянс Украины ХХ столетия» 
 Первое впечатление  –  как любовь с первого взгляда: оглянуться страшновато, вдруг показалось. Аккуратно, потихоньку, смотрю второй раз – не-е-ет, не показалось – действительно, красота… Теперь постараюсь придержать эмоции и разглядеть повнимательнее. Откровенно говоря, оценок никаких давать не хочется, как-то не до них. Хочется смотреть и смотреть картинки, их так много и такие они ясные, что  постепенно словно перехожу в другой мир, погружаюсь в него все глубже и, начинает казаться, что в таком изобилии впечатлений можно утонуть, не дотянув до последней страницы, но досмотрев до конца, вдруг опять открываю сначала, а потом опять, и опять…

Второе впечатление – возвращается способность размышлять.
 Обложка синяя… Почему синяя?.. Впрочем, не совсем синяя – фиалковая с лиловым, с лиловой спиралью – спираль движется, вращается, пластинка крутится, музыка, джаз-ностальгия, джаз-окно в свободу: все правильно, все сходится: главная украинская национальная черта – свободолюбие («…або волю здобуду, або вдома не буду…», «…сегодня он играет джаз, а завтра…», «…свободу не спинити…» и т.п.) Вот и джазисты-стиляги-модернисты, и где-то недалеко Гагарин, и фестиваль молодежи, и… вот она фиалково-лиловая ностальгия по утраченным надеждам. Собственно,  статуэтка 60-х и есть главный феномен и бренд фарфора, создававшегося на украинских заводах, от которых остался сегодня лишь «сиреневый туман»…
Издание роскошное. Как и сам по себе фарфор – символ роскоши. Невольно стараюсь припомнить  предшествующие книги по этой теме, с чем можно было бы сравнить. Когда-то ведь только они и были учебниками для художников, справочниками для коллекционеров и вообще для всех интересовавшихся искусством. В сущности, подобных книг и десятка не наберется: «Советский агитационный фарфор» Андреевой 70-х годов, раздел в двухтомнике «Советское декоративно-прикладное искусство» того же периода, альбом советского Государственного исторического музея «Русская керамика и стекло 18-19 веков» 1978 года, «Украинский художественный фарфор» Петряковой – вот, пожалуй, и все, не считая редких статей в «ДИ СССР» и «Образотворчому мистецтві» (разумеется, речь идет об изданиях, доступных широкому читателю). Стоит ли доказывать необходимость и важность появившейся книги? Пусть уровень научности определяют те, у кого есть для этого соответствующая квалификация, должность и знания – наша цель: обозначить первые впечатления читателя, который неравнодушен к истории фарфора, искусства и культуры Украины (представьте, такие есть).
Композиция (конструкция) книги состоит из трех частей: 1) вступление: зарождение промышленного искусства на частных полукустарных предприятиях ( которые, тем не менее, развивались в непосредственной связи с подобными предприятиями Европы); подбор иллюстраций, включающий парадные куверты, трактирные тарелки, унитазы в маргаритках и пр.,  доносит  наивный  дух гуманизма доатеистического мира, не знавшего газовых атак и концентрационных лагерей;  2) основная часть – подробный обзор истории отрасли в условиях централизованного управления в рамках плановой советской экономики – энциклопедия подвижников, самоотверженных тружеников, героев поневоле, «винтиков» большой машины тоталитаризма; в этом разделе поражают фотографии конкретных людей; именно люди, а не чашки, и есть главными действующими лицами  книги; 3) заключение: угасание производства, как следствие развала промышленности, управлявшейся устаревшими методами и неспособной соответствовать  рыночным процессам наступающего периода глобализации. Постмодернистские «приколы» одиночек-экспериментаторов, чудом не утративших доступ к «высокому огню» – грустная шутка, которой так и не удалось смягчить горечь утраты прошлых достижений и будущих надежд.
Автору не удалось остаться беспристрастной к предмету исследования. Как ни старалась Ольга Владимировна выражаться сухим языком фактов, именно иллюстративный ряд, сопровождающий текст, говорит о том, что автор любит фарфор, и любит людей, которые его создавали. Возникает чувство, будто автор постоянно торопится поскорее зафиксировать ускользающее, спешит изложить найденное, боится упустить замеченное. Может быть, поэтому в книге не хватило места для более обширного искусствоведческого анализа самих художественных произведений. Но, может, именно поэтому автору удалось воскресить десятки судеб и, наконец, оценить по достоинству подвижнический труд нескольких поколений прекрасных художников, мастеров, ученых. «Фарфор-фаянс Украины ХХ-го столетия» – книга о людях для людей. А искусствоведческий анализ никуда не денется. Теперь, когда сделано главное – собрано и зафиксировано то, что могло безвозвратно исчезнуть в пыли разрушенных предприятий, обязательно придут те, кто сможет не торопясь и обстоятельно провести самый добросовестный ученый анализ, а может даже и предложить рецепт возрождения художественного фарфора в новых исторических условиях. Книга Ольги Школьной обязательно «заразит» любовью к фарфору не один десяток читателей, недаром ведь восточная мудрость предупреждает: «Любовь – это болезнь, от которой больной не хочет лечиться».






Відгук на книгу Ольги Школьної „Фарфор-фаянс України ХХ століття”

„Якщо не я, то хто?” - здається, цим правилом керується авторка, вишукуючи і досліджуючи наш сучасний український фарфор. Вскочивши в останній вагон розгойданого державного економічного потяга, що затягнув фарфоро-фаянсову галузь у прірву занепаду і знищення, вона ще встигла зафіксувати на світлинах зразки продукції вітчизняних підприємств із заводських музейних колекцій і показати їх у своїй книзі „Фарфор-фаянс України ХХ століття”./ Інфраструктура галузі, промислова та економічна політика, організаційно-творчі процеси. Книга 1, 400 с. Київ, 2011. Презентація, що відбулась 19 жовтня 2011 р. в Опішному, книг Ольги Володимирівни Школьної стала справжнім тріумфом авторки і прихильників та помічників її звитяжної праці на терені дослідження вітчизняного фарфору. Українські художники, що працювали в цій галузі промислового мистецтва, не пещені увагою науковців до своєї творчості. Пані Ольга не дає їхньому доробку канути в забуття. Захоплення, радість і вдячність хочеться виразити їй від щирого серця. Я не помилюся, коли дозволю собі не тільки від себе, а й від імені своїх колег схилити голову перед ентузіазмом, невтомністю, настирливістю авторки і сердечно подякувати за її титанічну працю, вкладену в цю книгу.
Яскрава заклична обкладинка, солідний формат, безліч фотоматеріалів, кольорових ілюстрацій, персоналій, світлин українського фарфору і фаянсу, авторська наукова концепція подачі матеріалу про розвиток галузі в цілому та асортиментної політики конкретних виробництв, а також оригінальний погляд на творчість окремих художників і їх творів роблять цю книгу привабливою не тільки для спеціалістів, а й для колекціонерів та широкого загалу. Ольга Школьна своєю цілісною монографією, всестороннім сучасним підходом до опрацювання матеріалу, відкрила браму, як презентує її праця, в досить поважну країну вітчизняного фарфору і фаянсу, ввівши в науковий обіг багатющий матеріал для освоєння і вивчення його наступними поколіннями науковців і дослідників. Мовляв, шукайте, порівнюйте, відкривайте, але не будьте байдужими - до ваших послуг цілі скарби, створені народом!
            До народження цієї книги окремими вагомими монографіями про український фарфор вийшли книги Лева Долинського (1963) та Фаїни Петрякової (1985). Ольга Володимирівна, крім величезної теоретичної наукової праці, ступає по гарячих слідах історії вітчизняного фарфору, щоб якомога більше встигнути, охопити, зафіксувати те, що ще можна. Щоб зрозуміти і пояснити світові, що це за явище і чому так, а не інакше сталося, склалося...
Шановна Ольго Володимирівно! Дай, Боже, Вам сил і здоровя для нових звершень, нових книг! Завжди до Ваших послуг!

                                               Зінаїда Олексенко,
                                       фарфорист з 39-річним стажем роботи на виробництві,
                                        колишній провідний художник Полонського фарфорового заводу,                                       заслужений працівник промисловості України.

                                                                        м. Полонне, Хмельницької області

Стрімко увірвавшись в сферу досліджень українського фарфору, Ольга Школьна стала авторитетним науковцем у цій галузі декоративно-прикладного мистецтва. Вражає її енергія, цілеспрямованість у досягненні мети та велика закоханість у справу, і як результат величезної пошукової роботи – дві фундаментальні праці: «Фарфор-фаянс України ХХ століття» і «Київський фарфор ХХ століття»!  Браво!

Ми, художники-фарфористи, давно чекали на обрії мистецтвознавчих досліджень таку яскраву зірку, яка б так широко і яскраво освітила шлях розвитку художнього фарфору-фаянсу в Україні та привернула увагу до проблем збереження і поглибленого вивчення історії цього виду мистецтва.

Кандидат мистецтвознавства Ольга Школьна стала гідним  продовжувачем справи таких дослідників фарфору-фаянсу, як Л.Долинський, О.Чарновський, Ф.Петрякова.
   З інтересом чекаємо на нову працю з поглибленим аналізом роботи окремих колективів фарфоро-фаянсової галузі України.

                     Микола Козак, художник-фарфорист із 1968 року, головний
                     художник Полонського фарфорового заводу 1985-2007 рр.  


Школьна О.В. Фарфор-фаянс України ХХ століття: інфраструктура галузі, промислова та економічна політика, організаційно-творчі процеси [у 2 кн.]. – К.: Інтертехнологія, 2011. – Кн.1. – 400 с.– іл. 

Школьна О.В. Київський фарфор ХХ століття. – К.: День Печати, 2011. – 400 с. – іл.


Ці дві монографії відомого київського мистецтвознавця, провідної «фарфористки» України, керамолога Ольги Школьної нещодавно побачили світ. Щиро вітаємо авторку цих масштабних наукових публікацій, що засвідчують багаторічне її захоплення темою та бажаємо нових творчих звершень. 
Книги одразу викликали до себе непідробний інтерес наукового товариства, поціновувачів фарфору-фаянсу, а також його творців. Мають пройти роки, щоб фахівці відповідного профілю осмислили значення і дали об’єктивну оцінку цим унікальним у світлі сьогодення виданням. А поки що ними захоплюються, їх появі щиро радіють ті, хто найбільше їх очікував і потребував. 



24 комментария:

  1. Пані Олена як завжди на висоті! І добре, що Ви не лишилися "безпристрасною". А то читав би чергову нудну рецензію. А так... Супер!

    ОтветитьУдалить
  2. Автору вдалось створити фундаментальну працю про виробничий розвиток фарфоро-фаянсовоi галузi. Проте
    автору не вдалося створити фундаментальну працю про фарфор Украiни.
    Книга про киiвський фарфор не доопрацьована. Багато помилок, надто багато для докторанта.

    ОтветитьУдалить
  3. вельмишановний Анониме-2,дозволю соьі звернути вашу увагу на те, що ми зараз роздивляємось першу частину "Фарфор-фаянсу", власне, вона так і зазначена: Книга 1. Мабуть, коли дочекаємось продовження, то зможемо точніше судити, наскільки "робота докторанта" є всеохоплюючою. До того, було б цікаво дізнатися, що особисто Ви маєте на увазі під поняттям "український фарфор" і особливо цікаво було б Ваше пояснення про які помилки йдеться. Це я запитую,як пересічний читач

    ОтветитьУдалить
  4. Заздрість -- велика рушійна сила. Викладені в переліку "замеченные опечатки" дрібні помилки на 1 аркуші, пов'язані з версткою. Вже при наступному перевиданні вони "кануть в Лєту", і залишиться головне -- суть питання "Яке ж обличчя було в українського фарфору ХХ століття". А до Школьної ніхто цю проблему не намагався розкрити. Бо для того ж потрібно працювати в архівах, музеях, з приватними збірками, а не вишукувати блохи.Конструктивні зауваження були б цікавішими.

    ОтветитьУдалить
  5. Заздість -- велика сила. Всі дрібні помилки враховані автором та викладені у додатковому аркуші в кінці книги, в кого раптом немає -- скачуйте з Інету: http://www.antikvariat.biz.ua/viewtopic.php?f=14&t=15388&start=20
    У другому виданні їх вже не буде, а, отже, вишукувачам блох, доведеться змиритися з тим, що є перші, й другі

    ОтветитьУдалить
  6. Книга "Фарфор - фаянс  Украины ХХ столетия" - на украинском языке. На обложке размещена скульптурная композиция Рапай "Джаз", как лучшее, что было создано на Украине  в указанном периоде. Широко представлены посудные формы, материал о работе отрасли фарфоро-фаянсовой в Украине после большевистского переворота /слова автора стр 207 и далее/ . О скульптуре очень мало и не привязано к размещенным в книге. Это, в основном широкоизвестные работы.
    Размеры не указываются в обоих каталогах. Авторство известных работ даже для начинающих коллекционеров не правильное. Так, автор "Царевны- лебедь с коршуном", оказывается не Жникруп. "Музыканты" - называет авторство Албул, хотя в харьковском каталоге есть фото дна , сделанного в городницком музее, там указан еще в 2008 году четко автор Крыжановский. Первые опыты в скульптуре Шуляк Таисии "Первые шаги" записаны за Мусиенко.
    По киевской книге: работы после 2000 года, без указания авторства, без названий, с одноименным названием  целые страницы. Масса ошибок. Редкие работы -не указан не автор, не название.  Зря потрачено 340 долларов.

    ОтветитьУдалить
  7. Василишин Сергій25 ноября 2011 г., 3:24

    Підтримую коментар від 24 листопада.

    ОтветитьУдалить
  8. чи правильно я зрозуміла, що п.Василишин також заплатив 340 доларів?

    ОтветитьУдалить
  9. Нi, паночко, менi нервування, щодо такоi неповаги до украiнського фарфору, коштувало 150 долярiв, другу книгу отримав у подарунок.

    ОтветитьУдалить
  10. Замість того, щоби нервуватися за власні 150 долярів, були б краще написали свою книгу про український фарфор, якщо Ви, шановний п.Василишин, дійсно знавець. Думаю, знайшлось би немало бажаючих її прочитати, особливо, якщо б Ви її подарували, як хтось подарував Вам книгу Школьної.

    ОтветитьУдалить
  11. Ознайомилася з книгами. Не бачу сенсу ні нервувати, ні перейматися. Звичайна пересічна статистична монографія з претензіями на докторську, і що стосується помилок, то потрібно вичитувати текст перед друком уважніше, або найняти фахівця, а не нарікати на когось... Склалося враження, але це моє враження, історія українського фарфору подана фрагментарно, те що авторка знайшла, те і видала нагора. Варто було б не поспішати з історією вцілому, а обмежитися періодами і подати більше персоналій, аналіз діяльності провідних мситців, адже досвід дослідження творчості мистців пані Ольга має, але чомусь не скористалася власним доробком. Можливо у другій книзі будуть додатки? Тільки як це виглядатиме? Поживемо-побачимо!
    Бажаю успіху, робота проведена і ще більше залишається зробити!
    Я її не купувала і не буду, не коштує тих доларів!

    ОтветитьУдалить
  12. кто не умеет мыслить системно, так и поступит -- всю жизнь будет изучать период за периодом и нанизывать их, как бусы на нитку.Тот же, кто мыслит системно сначала составит общую карту, а тогда будет заполнять пустые клеточки, как сделал Менделеев со своей таблицей. Школьная задекларировала само существование украинского фарфора и изменила ракурс взгляда на его происхождение, до этого фарфор принадлежал исключительно империям Жаль. что люди всё про доллары да про диссертации

    ОтветитьУдалить
  13. Да жаль, что такие научные работы выходят в свет, а потом все кому не лень что-то "заполняют", потому что работа сырая, а услышав конструктивную критику, реагируют в лучших совдеповских традициях, оскорбляя всех и вся, потому что не видят очевидных ошибок и исправлять, а тем более признавать их не собираются.
    И еще пару слов "адвокату", никто не сомневается в ваших знаниях, но хотелось бы услышать голос Ольги Школьной или она сама говорить не может?
    Коментарии по поводу того, что хотела или не хотела Ольга сказать в книге читатели сами увидят, а по поводу системности... у нас история и так как сплошной разбросанный пазл, может хватит картинки собирать, пора наукой заниматься? Реагируйте на критику адекватно и радуйтесь, что хоть кто-то читает и интересуется тем, чем вы занимаетесь. Скажите спасибо читателям и доработайте ошибки, вот это будет по-научному, а не по-базарному.

    ОтветитьУдалить
  14. а вот Менделеев не постеснялся выставить полупустую таблицу сто лет назад. А сегодня она практически вся заполнена, и, скорее всего, как раз теми, кому не лень. Отвечу как адвокат-самозванец:действительно, интересно будет послушать того, кто всё-таки прочитает книгу Школьной. С читателями, правда, напряжёнка, их сегодня меньше, чем писателей. Но я точно знаю, что они есть, но они сейчас заняты -- читают. Да и Школьная скорее всего занята, пишет вторую часть. А я отвечаю, "...бо маю час і маю натхнення..."

    ОтветитьУдалить
  15. Да нет, не пишет Школьная сейчас вторую часть. И ошибки не исправляет. И не дорабатывает. Занята: с докторанским пылом систематизирует коммерческие разборки. Не до науки ей. А жаль... Получив в руки готовые материалы /фотоархивы Киевского завода/ не сумела научно обосновать имеющийся материал.

    ОтветитьУдалить
  16. До сих пор мне казалось, что мы обсуждаем книгу, а не Школьную, но, видимо, я так думала по своей наивности

    ОтветитьУдалить
  17. Підопригора М.І.4 января 2012 г., 4:08

    Шановна пані Жернова. Ви помиляєтися, або неуважно вивчали праці шановноі пані докторантки. Не бачу сенсу вести розмову у такі формі. Не зрозумілі Ваші емоційні нотатки. Адже читачам цікава не розкішна обкладинка з помилками та й не "картинки", а зміст. Виконана робота дійсно недоопрцьована, або виконана поспіхом. Мені крайне не сподобався аналіз діяльності провідних нашіх майстрів, як художніків, так і скульпторів. Таке враження , що окрім матеріалів іх особистих справ у СХУ, автор не вивчав іншого. Бажаю успіхів в подальшій роботі автору з урахуванням наданих думок та зауважень.

    ОтветитьУдалить
  18. Шановний(на) п. Підопригора М.І., дякую, що вказали мені на мої слабкі місця, іду працювати над собою, буду намагатися позбутися емоційності та "уважно вивчити праці докторантки" З Новим Роком!

    ОтветитьУдалить
  19. Щось в Інеті ніякого фахівця-мистецтвознавця М.І. Підопригори, який би бодай одну нещасну статтю написав, не то що книгу про фарфор, не було знайдено. Великі знатоки беруться незрозуміло звідки, тільки зовсім нужденні у своїх знаннях і зазіханнях на авторитет, ач бачте "їм не цікаво!". Ти ба, яка холєра, щоб я маслом подавився!

    ОтветитьУдалить
  20. Дарина Забудська15 марта 2012 г., 14:35

    Добрий день, панство!
    Дуже дивно спостерігати за цим "односторіним" діалогом Жернова віз Анонімнуси))
    Цю книгу, дійсно, можно вважати науковим посібником з українського фарфору. Дуже гарна підбірка ілюстрацій, їх можна переглядати і перечитувати по одному рядку кожного дня, щоб зрозуміти на скільки багато матеріалу перебрано,що за кожним, навіть за самим маленьким, предметом йде ціла низка історичних подій.. і тут головне не автори, а історичні події які спонукали їх до створення українського фарфору...Більш маштабніше треба мислити.
    І дай вам Бог сил, здоровія щоб зробити за все своє життя хочаб на декілька сторінок цієї праці, а потім ще доробити, передивитись, і дожити до того дня коли ви їх видасте на люді.. Потім почитайте, люди, що ви тут понаписували...

    ОтветитьУдалить
  21. Татьяна Резникова23 марта 2012 г., 8:28

    Спасибо за рождение такой книги в мир!
    Огромное количество материала собрано воедино, история фарфора и человечества, анализ и наглядный пример все в одной книге, это восторг!
    Бессмысленные замечания, также доказывают что книга уникальна и весома в истории.
    Мое первое впечатление - это мурашки ко коже... осознавая какое количество труда проделано, сколько жизней на 400 страницах.
    Все сделано в ногу со временем поразило как предоставлена историческая информация широкому спектру потребителя. Ярко, наглядно , тяжело и в тоже время доступно. Иллюстрации с экспликацией окутаны информационно исторически научным текстом меня поразили. Книга-пособие "ФАРФОР-ФАЯНС УКРАИНЫ 20 СТОЛЕТИЯ" уникальна и неповторима!
    Спасибо Вам и низкий поклон!

    ОтветитьУдалить
  22. Татьяна Резникова1 апреля 2012 г., 2:23

    Спасибо за рождение такой книги в мир!
    Огромное количество материала собрано воедино, история фарфора и человечества, анализ и наглядный пример все в одной книге, это восторг!
    Бессмысленные замечания, также доказывают что книга уникальна и весома в истории.
    Мое первое впечатление - это мурашки ко коже... осознавая какое количество труда проделано, сколько жизней на 400 страницах.
    Все сделано в ногу со временем поразило как предоставлена историческая информация широкому спектру потребителя. Ярко, наглядно , тяжело и в тоже время доступно. Иллюстрации с экспликацией окутаны информационно исторически научным текстом меня поразили. Книга-пособие "ФАРФОР-ФАЯНС УКРАИНЫ 20 СТОЛЕТИЯ" уникальна и неповторима!
    Спасибо Вам и низкий поклон! Татьяна Резникова

    ОтветитьУдалить
  23. Анонимный13 июня 2012 г., 1:09

    А где можно приобрести эту книгу?

    ОтветитьУдалить
    Ответы
    1. напишите мне на е-мейл, я подскажу путь приобретения
      nyuhenya@gala.net

      Удалить