Національний музей-заповідник українського гончарства в Опішному в архітектурній пам’ятці Опішного – будинку колишнього Опішнянського гончарного навчально-показового пункту Полтавського губернського земства (1912–1924), збудованого за проектом відомого українського архітектора Василя Кричевського, за діяльної участі технолога-кераміста Юрія Лебіщака експонує цікаву виставку «Опішнянська кераміка стилю модерн першої третини ХХ століття». Місце заходу обрано не випадково, оскільки більшість авторів презентованих творів так чи інакше пов’язані із функціонуванням будівлі, зокрема з діючими тут Опішнянською керамічною кустарно-промисловою школою (1925–1926), Опішнянською керамічною промисловою школою (1927–1933), Опішнянською школою майстрів художньої кераміки (1936–1941), а також із гончарною артіллю (згодом трансформувалася в завод «Художній керамік»).
На виставці представлено роботи опішнянських і малобудищанських гончарів Федора Пошивайла, Івана Гладиревського, Андрія Сидоренка, Федора Оначко, Семена Хлоня, Івана Даціньки, Федора Карикова й малювальниці Анастасії Кизименко. Експонуються й роботи невідомих авторів. Усього понад 50 глиняних виробів, виготовлених у першій третині ХХ століття, з колекцій Національного музею-заповідника українського гончарства в Опішному, Державної спеціалізованої художньої школи-інтернату «Колегіум мистецтв у Опішному», та Опішнянської спеціалізованої середньої школи-ліцею. Вони складають дві умовні групи. Перша включає кухонний і столовий посуд (глечики, тикви, ринка, супник, плесканець, барило, куманець, кухлі, чайники, цукорниця, солянка). Друга – декоративні вази й тарелі, свічник. Стилістика експонованих виробів із рослинними орнаментами й формами, переважно не характерні для опішнянського гончарства ХІХ століття. Її запровадження розпочалося на початку ХХ століття під впливом однієї із земських ініціатив – принадження в Опішне тогочасної мистецької еліти. Містечко відвідували відомі українські художники Василь Кричевський, Опанас Сластьон, Микола Самокиш, Сергій Васильківський, які сприяли розвитку нового художнього напрямку, українського стилю модерну в народній кераміці. Найбільшу увагу майстри звертали на форми й декор. У формах поєдналися традиційні й модифіковані під впливом міського попиту та нехарактерні для народного гончарства образи. Опішне стало найбільш яскравим прикладом впливу стилю українського модерну на народну кераміку. На висвітлення світоглядних настанов доби формування новітньої стилістики і зорієнтований підбір експонатів виставки «Опішнянська кераміка стилю модерн першої третини ХХ століття». Стиль модерн – новий напрям у світовій та українській архітектурі, становлення якого відбувалося наприкінці ХІХ – початку ХХ століття. Символізм та модерн, що склалися на зламі століть, внесли істотні зміни у розвиток народної художньої творчості, зокрема гончарство.
Понравилась статья? Поделитесь ей с друзьями
Немає коментарів:
Дописати коментар