Гончарюванню та ліпленню глиняних іграшок навчилася у своєї мами Софії Василівни у заміжжі Грипич (померла у 94 роки) та бабусі Пелагеї.
Брат Іван (1928-1994), повернувшись у Опішне з Донбасу в 1955 році, гончарював, виготовляючи глечики, макітри на заводі "Художній керамік", вдома ліпив свистунці (до 1960-х рр). Невістка Марія Василівна Грипич згадувала, що: "Помагав чоловік мамі робить свистуни. Здавали їх у завод, кудись їх возили. Жили не вмирали. Сирими їх здавали ті свистуни. Я пробувала ліпить, не получилося".
Ганна Іванівна працювала в опішнянській артілі "Червоний гончар" та заводі "Художній керамік" малювальницею та майстром із виготовлення глиняних іграшок. Її глиняні іграшки відрізняються від робіт інших майстрів "тендітністю", мініатюрністю виконання.
Брат Іван (1928-1994), повернувшись у Опішне з Донбасу в 1955 році, гончарював, виготовляючи глечики, макітри на заводі "Художній керамік", вдома ліпив свистунці (до 1960-х рр). Невістка Марія Василівна Грипич згадувала, що: "Помагав чоловік мамі робить свистуни. Здавали їх у завод, кудись їх возили. Жили не вмирали. Сирими їх здавали ті свистуни. Я пробувала ліпить, не получилося".
Ганна Іванівна працювала в опішнянській артілі "Червоний гончар" та заводі "Художній керамік" малювальницею та майстром із виготовлення глиняних іграшок. Її глиняні іграшки відрізняються від робіт інших майстрів "тендітністю", мініатюрністю виконання.
Член Національної спілки майстрів народного мистецтва України.
Учасниця всесоюзних, всеукраїнських виставок.
Учасниця всесоюзних, всеукраїнських виставок.
Вироби Ганни Грипич зберігаються в Національному музеї-заповіднику українського гончарства в Опішному, Національному музеї народної архітектури і побуту України та багатьох інших, а також в приватних збірках.
Проживала в селищі Опішне Полтавської області.
Понравилась статья? Поделитесь ей с друзьями
Немає коментарів:
Дописати коментар