четверг, 27 января 2011 г.

О глиняном глечике-перепийце / Oh earthenware jugs-perepyytse

Перепиец в свадебном обряде украинцев

The article deals with the usage of a «perepiets» fug in the nuptial ceremony of  the Ukrainians. The author examines the variants of the meaning of the word «perepiets» and its derivatives. The description of this wnigue clay vessel is put info the scientific circulation at the first time. Key words: «perepiets», a jug, wedding, Postav-Muky. 
Предметы материальной культуры всегда вызывали и продолжают вызывать научный интерес этнологов. Традиционная свадьба украинского народа не обходилась без использования разнообразной глиняной посуды, которая по большей части выполняла функцию вместилища. В некоторых регионах использовали специально изготовленный глазурованный «глечик-перепиец» - который приобретал ритуальное значение во время выполнения определенных действий.
В научной литературе зафиксированы упоминания об использовании этого глиняного изделия во время свадьбы. Но до сих пор не описано которым именно было это изделие, что его выделяет среди других крынок, а также почему его называли "перепиец". В данном исследовании сделана попытка решить эти задания. Во время одной из экспедиций научных сотрудников Института керамології – отделения Института народоведения НАН Украины в с. Постав-Муки (Миргородский р-н, Полтавщина), было найдено уникальный глиняный глечик-перепиец и зафиксирована информация о его использовании в свадебном обряде. Найденный перепиец – среднего размера глазурованная крынка с ухом, образованным двумя переплетенными лентами глины. Венца фигурные, утолщенные, вывернутые наружу. На них отмечен автор и дата изготовления изделия (Мусий Гавриилович Можчиль, в 1923 г.). Шея изделия шире боков. Украшен росписью зеленого, желтого ангобов. Орнаментирование выполнено техниками «фляндровки» и «капелек». Декор и цвета характерны для поставмукских мисок, но перепиец орнаментирован значительно богаче. Среди других крынок, изготовленных в с.Постав-Муки он выделяется формой, богатством декора, способом изготовления уха, а также назначением. Переплетенное ухо изделия связанное с символикой сочетание двух родов, может означать крест. Кстати его передавали друг другу крест-накрест. Например, на Слобожанщине: "Жених и бояре.. останавливаются лицом к входным дверям, поперед которыми стоит стол хлебом и солью..В это время по углам упомянутого стола становятся старосты, дружки и поддружий, целуются через стол, обмениваются хлебом и пьют брагу или водку из "перепийца" (глазурованная крынка, которая держится семейством собственно для этого случая и считается какой-то святыней, над которой грех шутить или насмехаться), который передается друг от друга крест-накрест через стол". Особенная форма венцу перепийца связана с их назначением - на них ложили обрядовое свадебное печенье-шишку. Жительница с. Постав-Муки, бывшая обладательница перепийца Явдоха Курило рассказала, что перепиец был изготовлен специально для свадебного обряда. Передавался он по женской линии, и "отбыл пять свадеб». У молодой пекли шишки, наибольшую из них ложили на перепиец. Горлышко широкое, чтоб большая шишка была та. И старший боярин от молодого должен украсть. Шишку из перепийца, а бывает, кто успеет, тот и  ухватит. Так они тогда - война между ними, выкуп идет. Перепиец, так как пропили ли или что-то вроде этого. Водки в него не наливали. Водкой же выкупали". У кого не было перепийца, брали новую крынку, которая исполняла его роль.
В литературе зафиксировано упоминание о том, что перепийцем называли шишку. В частности на Полтавщине, "в с. Ципках Гадяцкого уезда на то время, как мать выводила молодого за ворота поддружный возьмет где-нибудь крынку, нальет туда браги, а сверху положить перепиец и отдаст ту крынку дружку". Во время движения свадебного поезда к молодой "дружко и поддружный идут вперед и несут поперед себя крынку из перепийцем". Известно, что на свадьбе оба семейства роднились через питье напитка из ритуальной посуды (из глечика-перепийца), а также обмениваясь хлебом (шишкой-перепийцем).
В словаре украинского языка упорядоченном Борисом Гринченком слово "перепиец" подано в значениях: 1. Небольшой свадебный хлебец особенной формы. 2. Брат невесты, который после отъезда последней в дом жениха, прибывает туда впоследствии с целью узнать об итоге первой брачной ночи (чесная-нечесная невеста). Следовательно, перепийцем называли еще и брата молодой, но не зафиксировано значение термина "перепиец" о том, что это обрядовая посуда, которая использовалась на свадьбе. Термин "перепиец" общекоренной и мотивированный словами "перепой", "перепить", "перепивать", "перепийщина". В упомянутом словаре "перепой" подан в таких значениях: 1. На свадьбе обрядовое выпивание за здоровье молодых, что сопровождался подарками. 2. Тот, кто участвует в перепое ("Братику-перепою, перепей счастье-судьбу! Что имею, перепиваю, счастье-судьбу не угадаю"). Термин "перепийщина" означает подарки, которые дарятся молодым во время перепоя. Термин "перепивать" имеет значение: 1. Выпивать за чье-либо здоровье, желая кому-нибудь счастья ("Насыпает горивки в порцию и перепивает ко всем людям со словами: "Дай вам, Боже, здоровье""). 2. На свадьбе, выпивая рюмку, дарить что-либо молодым ("Ой шла девушка Мариечка со своими дружечками; насупротив ей батенька ее с полными кубочками: "Перепей, доченька, перепей Марьечко, со своими дружечками". «Ой за жалощами за большими перепою не брала"). Исследовательница свадебной обрядности, этнолог Валентина Борисенко в описаниях украинской свадьбы в разных регионах Украины не вспоминала об использовании перепийца. Но в ее трудах поданы сведения о том, что составляющей девичника в большинстве регионов Украины среди других был перепой молодых. Родители молодой благословляли детей на бракосочетание и "перепивали" счастье-судьбу, торжественно обращаясь к молодым. На Хмельниччине, благословляя дочь на замужество, ее отец говорил: "Перепиваю тебе, доченька, счастье, здоровье и много лит". На Подолье пропой, перепой - задаривание молодых - происходил по большей части в понедельник в хате молодого.
Найденый перепиец из с. Постав-Муки хранится в фондах Национального музея-заповедника украинского гончарства в Опошне, в которых есть еще одна уникальная глиняная крынка "перепиец" из Полтавщины. Среднего размера, туловище шарообразной формы, донышко копитцеобразное, шейка длинная, венца утолщены с глубоким, триугольникообразной формы сливом. Ухо изготовлено из двух переплетенных глиняных лент. Изделие покрыто зеленой поливой. Общеизвестно, что зеленый цвет поливы на ритуальной глиняной посуде может быть символическим. Можно допустить, что изображенная крынка в альбоме "Мотивы малороссийского орнамента гончарного производства" также есть перепиец. Из рисунка видно, что изделие много декорировано, с переплетенным ухом.На фото, сделанном известным украинским искусствоведом, керамологом Юрием Лащуком изображено глечик-перепиец, возможно, изготовленный хомутецким народным гончаром Петром Калашником (1847-1909 гг.) во второй половине ХІХ века.
Следовательно, термин "перепиец" многозначен: крынка, шишка, брат молодой. Использовался в традиционном свадебном обряде украинцев. Характерными признаками глиняного глечика-перепийца являются: форма, переплетенное ухо, политый поливой, а также показная праздничность изделия, которое проявляется в декоре, отделке. Описание, дата изготовления, авторство, регион находки перепийца из с. Постав-Муки и зафиксированная информация об обряде с его использованием, значительно дополняют наше представление об этом виде украинской обрядовой посуды.
31.05.2006   
            

Перепієць у весільному обряді українців

 У науковій літературі зафіксовано згадки про використання цього глиняного виробу під час весілля [2, с.212-213; 3, с.255]. Але досі не описано яким саме був цей виріб, що його вирізняє з-поміж інших глечиків, а також чому його називали «перепієць». У даному дослідженні зроблено спробу вирішити ці завдання.
Під час керамологічної експедиції наукових співробітників Інституту керамології – відділення Інституту народознавства НАН України в с. Постав-Муки, Миргородський р-н, (Полтавщина), було знайдено унікальний глиняний глечик – перепієць і зафіксовано інформацію про його використання у весільному обряді. Знайдений перепієць середнього розміру полив’яний глечик з вухом, утвореним двома переплетеними качалочками; вінця фігурні, потовщені, розхилені назовні; на них зазначено автора і дату виготовлення виробу (Мусій Гаврилович Можчіль, 1923 р.) шия виробу ширша за пук; прикрашений розписом зелених, жовтих ангобів. Орнаментація виконана техніками накапування і фляндрівки. Декор і кольори характерні для поставмукських мисок, але перепієць орнаментований значно багатше. З-поміж інших глечиків, виготовлених у с.Постав-Муки вирізняється формою, багатством декору, способом виготовлення вуха, а також  призначенням.
Переплетене вухо виробу пов’язане з символікою поєднання двох родів, може означати хрест. До речі його передавали один одному навхрест. Наприклад, на Слобожанщині: «Жених та бояри... зупиняються лицем до вхідних дверей, поперед якими стоїть стіл хлібом і сіллю... У цей час по кутах згаданого столу становляться старости, дружки та піддружий, цілуються через стіл, обмінюються хлібом та п’ють брагу чи горілку з «перепійця» (полив’яний глечик, що тримається родиною власне для цього випадку й вважається якоюсь святинею, над якою гріх жартувати чи насміхатися), який передається від одне одного навхрест через стіл» [2, с.212]. Особлива форма вінець перепійця пов’язана з їх призначенням  – на них клали обрядове весільне печиво – шишку.
Жителька с. Постав-Муки, колишня власниця перепійця Явдоха Курило розповіла, що перепієць було виготовлено спеціально для весільного обряду. Передавався він по жіночій лінії, і «відбув п’ять весіль. У молодої пекли шишки, найбільшу з них клали на перепієць. Горлишко широке, шоб велика шишка була ота. І старший боярин од молодого должен украсти. Найскоріше, саму шишку із перепійця, а буває, хто вспіє й те вхватить. Так вони тоді – война мєжду ними, викуп іде. Перепієць, так як чи пропили чи шось отаке. Горілки не наливали. Горілкою тоді ж викуповували»[5, с.12]. У кого не було перепійця, брали новий глечик, який виконував роль перепійця .
У літературі зафіксовано згадку про те, що перепійцем називали шишку. Зокрема на Полтавщині, «В с. Ціпках Гадяцького повіту на той час, як мати виводила молодого за ворота «піддружний візьме де-небудь глечик, наллє туди браги, а зверху положить перепієць (велика шишка – О.П.) і оддасть той глечик дружкові». Під час руху весільного поїзда до молодої «дружко і піддружний ідуть уперед і несуть поперед себе глечик з перепійцем»» [3, с.251]. Відомо, що на весіллі обидві родини родичалися через пиття напою з ритуального посуду (з глечика-перепійця), а також обмінюючись хлібом (шишкою-перепійцем).
У словнику української мови упорядкованому Борисом Грінченком слово «перепієць»  подано у значеннях: 1. Невеликий весільний хлібець особливої форми; 2. Брат нареченої, який після від’їзду останньої в дім нареченого, прибуває туди згодом з метою дізнатися про вислід першої шлюбної ночі [4, с.131]. Отже, перепійцем називали ще й брата молодої, але не зафіксовано значення терміну «перепієць»  про те, що це обрядовий посуд, що використовувався на весіллі.
Термін «перепієць»  спільнокореневий і мотивований словами «перепій», «перепити», «перепивати», «перепійщина». У згаданому словнику «перепій»  подано в таких значеннях: 1. На весіллі обрядове випивання за здоров’я молодих, що супроводжувався подарунками; 2. Той, хто бере участь у перепої («Братіку-перепою, перепий щастя-долю! Що маю, перепиваю, щастя-долі не вгадаю») [4, с.131]. Термін «перепійщина»  означає подарунки, що даруються молодятам під час перепою [4, с.131]. Термін «перепивати»  має значення: 1. Випивати за чиє-небудь здоров’я, бажаючи кому-небудь щастя («Насипає горівки у порцію і перепиває до всіх людей з словами: «Дай вам, Боже, здоров’я»»); 2. На весіллі випиваючи чарку, дарувати що-небудь молодятам («Ой ішла дівка Марієчка із своїми дружечками; насупротив їй батенько її з повненькими кубочками: «Перепий, донечко, перепий Мар’єчко, із своїми дружечками». Ой за жалощами за великими перепою не брала») [4, с.130].
Дослідниця весільної обрядовості, етнолог Валентина Борисенко в описах українського весілля у різних регіонах України не згадувала про використання перепійця. Але в її працях подано відомості про те, що складовою дівич-вечора в більшості регіонів України з-поміж інших був перепій молодих. Батьки молодої благословляли дітей на одруження і «перепивали» щастя-долю, урочисто звертаючись до молодих. На Хмельниччині, благословляючи дочку на посад, її батько промовляв: «Перепиваю тобі, доню, щастя, здоров’я і много літ». На Поділлі пропій, перепій  – обдаровування молодих – відбувався здебільшого в понеділок в хаті молодого [1, с. 62, 68, 105].
Знайдений перепієць з с. Постав-Муки зберігається у фондах Національного музею-заповідника українського гончарства в Опішному, в яких є ще один унікальний глиняний глечик «перепієць» з Полтавщини. Середнього розміру, тулуб кулястої форми, денце кропитцеподібне, шийка довга, вінця потовщені з глибоким, трикутникоподібної форми пипкою. Вухо виготовлено з двох переплетених качалочок. Виріб покрито зеленою поливою. Загальновідомо, що зелений колір поливи на ритуальному глиняному посуді може бути символічним.
Можна припустити, що зображений глечик в альбомі «Мотивы малороссийского орнамента гончарного производства» також є перепієць. З малюнка видно, що виріб багато декорований, з переплетеним вухом.
На фото, зробленому відомим українським мистецтвознавцем, керамологом Юрієм Лащуком зображено глечик-перепієць, можливо, виготовлений хомутецьким народним гончарем Петром Калашником (1847-1909) в другій половині ХІХ століття.
Отже, термін «перепієць» багатозначний: глечик, шишка, брат молодої. Використовувався у традиційному весільному обряді українців. Характерними ознаками глиняного глечика-перепійця є: форма, переплетене вухо, политий поливою, а також показна святковість виробу, що проявляється в декорі, оздобленні. Опис, дата виготовлення, авторство, регіон знахідка перепійця з с. Постав-Муки і зафіксована інформація про обряд з його використанням значно доповнюють наше уявлення про цей вид українського обрядового посуду.
        

2 комментария:

  1. Анонимный2 июня 2013 г., 15:39

    Hi there to every body, it's my first visit of this blog; this blog carries amazing and truly good information designed for readers.

    pasmt longblob oppsy fabien latinitatea
    http://www.pokermalin.net/forums/parlons-poker/comfortable-technology-related-how-buy-real-followers-twitter
    http://miznaem.com/blogpost/pain-free-equipment-cheap-twitter-followers-free
    http://www.linked2media.eu/?q=node/13899
    http://kendo-russia.ussrphotos.ru/node/5794
    http://swapp247.com/content/not-hard-products-regard-buy-twitter-followers-cheap-during-country
    umpire map of france lossiemouth licious webdesigning

    Look at my blog post: grimes

    ОтветитьУдалить
  2. Анонимный2 июня 2013 г., 19:27

    Your style is really unique compared to other folks I've read stuff from. Many thanks for posting when you've got the opportunity,
    Guess I will just bookmark this blog.

    layoutas litulon maxima nolder caboose
    http://integrity1team.org/node/76961
    http://www.scoala.savinesti.ro/?q=node/12593
    http://www.emerya.fr/forum/problemes-avec-les-newsletters/investigation-fast-techniques-have-buy-twitter-followers-cheap
    http://www.40jesus.net/d/node/7848
    http://ourjewishfamilylegacy.com/content/useful-cheap-twitter-followers-free-useful-information-and-news
    lodehaul
    lardner icelandair paris lordie lopita

    Look into my homepage backyard

    ОтветитьУдалить